сік

со́ку, ч.

1) Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних і тваринних організмів. || Напій з такої рідини, вигот. з ягід, фруктів, овочів і т. ін. Томатний сік. || перен. Енергія, сили, що їх затрачають у праці або під час якої-небудь діяльності. || перен. Те, що збагачує кого-, що-небудь, наснажує, надихає.

••

Са́ме в соку́ — а) зрілий (про рослину, плоди і т. ін.); б) у розквіті фізичних сил (про людей).

Набира́ти со́ку — наповнюватися виразним змістом, набувати певного значення, яких-небудь якостей, властивостей і т. ін.

2) Рідина, яку виробляють залози травних органів, сприяючи травленню.

3) Волога та поживні речовини, що містяться в ґрунті і живлять рослинні організми.